Тарас Шевченко. «Не вернувся із походу»

Похожие стихотворения:

1. Тарас Шевченко. «Полюбилася я, одружилася» Полюбилася я, Одружилася я З безталанним сиротою Така доля моя! Люде гордії, злі Розрізнили, взяли Та повезли до прийому Оддали в москалі! І московкою я, Одинокою я Старіюся в чужій хаті — Така доля моя! Дата написания: 1848 год...
2. Тарас Шевченко. «Не вернулся из походу» Не вернулся из походу Молодой гусар в село: Что же я по нем горюю Что мне больно жаль его? За кафтан короткий что ли — Иль за черный ус — так жаль? Иль за то, что — не Марусей — Машей звал меня Москаль? Нет, мне жаль что пропадает Даром молодость моя. Не хотят меня […]...
3. Тарас Шевченко. «Утоптала стежечку» Утоптала стежечку Через яр. Через гору, серденько, На базар. Продавала бублики Козакам, Вторговала, серденько, П’ятака. Я два шаги, два шаги Пропила, За копійку дудника Найняла. Заграй мені, дуднику, На дуду, Нехай своє лишенько Забуду. Отака я дівчина, Така я! Сватай мене, серденько, Вийду я. Дата написания: 1848 год...
4. Тарас Шевченко. «І небо невмите, і заспані хвилі» І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п’яний очерет Без вітру гнеться. Боже милий! Чи довго буде ще мені В оцій незамкнутій тюрмі, Понад оцим нікчемним морем Нудити світом? Не говорить, Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать, А більше ні в кого спитать. Дата […]...
5. Тарас Шевченко. «А. О. Козачковському» Давно те діялось. Ще в школі, Таки в учителя-дяка, Гарненько вкраду п’ятака — Бо я було трохи не голе, Таке убоге — та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І везерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду Або Т р и ц а р і є с о д […]...
6. Тарас Шевченко. «Готово! Парус розпустили» Готово! Парус розпустили, Посунули по синій хвилі Помеж кугою в Сирдар’ю Байдару та баркас чималий. Прощай, убогий Косарале. Нудьгу заклятую мою Ти розважав-таки два літа. Спасибі, друже; похвались, Що люде і тебе знайшли І знали, що з тебе зробити. Прощай же, друже! Ні хвали, Ані ганьби я не сплітаю Твоїй пустині; в іншім краю, Не […]...
7. Тарас Шевченко. «Сон» На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І сниться ій той син Іван І уродливий, і багатий, Не одинокий, а жонатий На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, а […]...
8. Тарас Шевченко. «І широкую долину» І широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, І що снилось-говорилось, Не забуду я. Та що з того? Не побрались, Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись. Помарніли ми обоє — Я в неволі, ти вдовою, Не живем, а тілько ходим Та згадуєм тії годи, Як жили колись. […]...
9. Тарас Шевченко. «Полякам» Ще як були ми козаками, А унії не чуть було, Отам-то весело жилось! Братались з вольними ляхами, Пишались вольними степами, В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата. Пишалася синами мати, Синами вольними… Росли, Росли сини і веселили Старії скорбнії літа… Аж поки іменем Христа Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море […]...
10. Тарас Шевченко. «І багата я» І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я. Тяжко, тяжко в світі жить І нікого не любить, Оксамитові жупани Одинокій носить. Полюбилась би я, Одружилась би я З чорнобривим сиротою, Та не воля моя! Батько, мати не сплять, На сторожі стоять, Не пускають саму мене У садочок гулять. А хоч […]...
11. Иван Франко. Стихи на украинском. «Чого являєшся мені» Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, […]...
12. Тарас Шевченко. «Дума» Проходят дни… проходят ночи; Прошло и лето; шелестит Лист пожелтевший; гаснут очи; Заснули думы; сердце спит. Заснуло все… Не знаю я — Живешь ли ты, душа моя? Бесстрастно я гляжу на свет, И нету слез, и смеха нет! И доля где моя? Судьбою Знать не дано мне никакой… Но если я благой не стою, Зачем […]...
13. Тарас Шевченко. «А. О. Козачковскому» Давно все это было. В школе Я у дьячка — учил дьячок — Стащу удачно пятачок (Ведь был я чуть совсем не голым. Такой оборвыш) да куплю Листок бумаги и сошью Красиво книжечку; крестами, Узором завитков с цветами Кругом страницы обведу И списываю «Сковороду» Иль там «Три царие с дарами», Сам для себя… и в […]...
14. Тарас Шевченко. «Н. И. Костомарову» Лучи веселые играли В веселых тучках золотых. Гостей безвыходных своих В тюрьме уж чаем оделяли И часовых переменяли — Синемундирных часовых. Но я к дверям, всегда закрытым, К решетке прочной на окне Привык немного, — и уж мне Не было жаль давно пролитых, Давно сокрытых и забытых, Моих кровавых тяжких слез. А их немало пролилось […]...
15. Тарас Шевченко. «Украйна» Было время, на Украйне Пушки грохотали, Было время, запорожцы Жили-пировали. Пировали, добывали Славы, вольной воли, Все-то минуло, остались Лишь курганы в поле. Те высокие курганы, Где лежит, зарыто, Тело белое казачье С головой разбитой. И темнеют те курганы, Словно скирды в поле, И лишь с ветром перелетным Шепчутся про волю. Славу дедовскую ветер По полю […]...
16. Тарас Шевченко. «Жница» Она на барском поле жала, И тихо побрела к снопам. Не отдохнуть, хоть и устала — А покормить ребенка там. В тени лежал и плакал он. Она его распеленала, Кормила, няньчила, ласкала И незаметно впала в сон. И снится ей, житьем довольный Ее Иван; пригож, богат. На вольной кажется женат: — И потому что сам […]...
17. Тарас Шевченко. «Полюбила я на печаль» Полюбила я На печаль свою Сиротинушку Бесталанного. Уж такая мне Доля выпала! Разлучили нас Люди сильные; Увезли его, Сдали в рекруты… И солдаткой я Одинокой я Знать в чужой избе И состареюсь… Уж такая мне — Доля выпала. Перевод: А. Н. Плещеева...
18. Тарас Шевченко. «Хороша богата» Хороша богата Я — да толку мало! Видно бесталанна Друга не сыскала. Тяжко, тяжко сердцу Без любви томиться. Скучно одинокой В бархат мне рядиться. С парнем чернобровым, Круглым сиротою, Мы бы полюбились — Да глядят за мною, Мать с отцом так зорко. Даже сна не знают И гулять под вечер В садик не пускают. А […]...
19. Тарас Шевченко. «И долину и могилу» И долину и могилу И вечерний тихий час; Все что снилось, говорилось, Вспоминал я много раз! Разошлись мы, будто вовсе И не знались никогда! И минули невозвратно Наши лучшие года! Отцвели мы… Я в неволе Ты вдовой: мы не живем, Только бродим, вспоминая Как живалось нам в былом! Перевод: А. Н. Плещеева...
20. Тарас Шевченко. «Проторила я дорожку» Проторила я дорожку Через яр, Через горы, мой сердешный, На базар. Парням бублики носила. Вечерком; Продала — и воротилась С пятком. Я два гроша, ох два гроша Пропила, На копейку музыканта Наняла. Ты сыграй-ка мне на дудке На своей… Чтоб забыла я кручину — Горе с ней. Вот какая — мой сердешный Девка я. Сватай […]...
21. Тарас Шевченко. «Не женись ты на богатой» Не женись ты на богатой — Выгонит из хаты, Не женись и на убогой — Проживешь недолго, А женись на вольной воле — На казачьей доле: Как была она — такою Будет ввек с тобою. Перевод: Н. Туроверова...
22. Тарас Шевченко. «Готово! Парус распустили» Готово! Парус распустили И двинули не без усилий, По синим волнам в Сыр-Дарью, С баржей баркас неторопливый. Прощай же, Кос-Арал тоскливый! Все ж грусть проклятую мою Ты разгонял два года целых. Спасибо! Сам себя хвали, Что люди и тебя нашли И знали, что с тобою сделать. Прощай, товарищ! ни хвалы И ни упрека не слагаю […]...
23. Тарас Шевченко. «В те дни когда мы были казаками» В те дни когда мы были казаками, Об унии и речи не велось: О! как тогда нам весело жилось! Гордились мы привольными степями, И братом нам считался вольный Лях: Росли, цвели в украинских садах, — Как лилии, казачки наши в холе, Гордилась сыном мать. Среди степей Он вольным рос, он был утехой ей Под старость […]...
24. Тарас Шевченко. «В неволе тяжко… хоть и воли» В неволе тяжко… хоть и воли Узнать, пожалуй, не пришлось; Но все-таки кой-как жилось, — Хоть на чужом, да все ж на поле… Теперь же тяжкой этой доли, Как бога, ждать мне довелось. И жду ее и поджидаю, Свой глупый разум проклинаю, Что дал себя он затемнить И в луже волю утопить. И стынет сердце, […]...
25. Тарас Шевченко. «В неволі тяжко, хоча й волі» В неволі тяжко, хоча й волі, Сказать по правді, не було. Та все-таки якось жилось. Хоть на чужому, та на полі… Тепер же злої тії долі, Як бога, ждати довелось. І жду її, і виглядаю, Дурний свій розум проклинаю, Що дався дурням одурить, В калюжі волю утопить. Холоне серце, як згадаю, Що не в Украйні […]...
26. Тарас Шевченко. «И серое небо, и сонные воды…» И серое небо, и сонные воды… Вдали над берегом поник Без ветра гнущийся тростник, Как пьяный… боже, гибнут годы! Что ж, долго ли придется мне В моей незамкнутой тюрьме, Над этим бесполезным морем, Томиться тяжкой жизни горем? Молчит иссохшая трава И гнется, словно и жива; Не хочет правды говорить. А больше некого спросить. Перевод: М. […]...
27. Тарас Шевченко. «О, Боже мой милый! Как тяжко на свете» О, Боже мой милый! Как тяжко на свете, Как жизнь горемычна — а хочется жить, И хочется видеть, как солнце сияет, И хочется слушать, как море играет, Как пташка щебечет, как роща шумит, Как девушка песню свою запевает… О, Боже мой милый, как весело жить! Перевод: Н. Туроверова...
28. Тарас Шевченко. «Минають дні, минають ночі» Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої! Коли доброї жаль, боже, То дай злої! злої! Не […]...
29. Тарас Шевченко. «Молитесь, братие, молитесь» «Молитесь, братие, молитесь Вокруг святого Чигрина! Как нерушимая стена, Восстав из гроба, станет сила Архистратига Михаила — Покойников святая рать. Но Украину вам спасать, Еще живущие! Спасайте Родную мать свою, не дайте В руках у ката погибать! Пожар пылает там и тут, И некрещеными растут Казачьи дети, а девчата Ушли в неволю без возврата, И […]...
30. Иван Франко. Стихи на украинском. «Червона калино, чого в лузі гнешся?» Червона калино, чого в лузі гнешся? Чого в лузі гнешся? Чи світла не любиш, до сонця не пнешся? До сонця не пнешся? Чи жаль тобі цвіту на радощі світу? На радощі світу? Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту? Чи грому з блакиту? Не жаль мені цвіту, не страшно і грому, Не страшно і грому. […]...
31. Иван Франко. Стихи на украинском. «І він явивсь мені. Не як мара рогата» І він явивсь мені. Не як мара рогата, З копитами й хвостом, як виснила багата Уява давніх літ, А як приємний пан в плащі і пелерині, Що десь його я чув учора або нині — Чи жид, чи єзуїт. Спинивсь. Лиця йому у пітьмі не видати. Зареготавсь та й ну мене в плече плескати. «Ха-ха! […]...
32. Иван Франко. Стихи на украинском. «Раз зійшлися ми случайно» Раз зійшлися ми случайно, Говорили кілька хвиль — Говорили так звичайно, Мов краяни, що нечайно Здиблються з-за трьохсот миль. Я питав про щось такеє, Що й не варт було питать, Говрив щось про ідеї — Та зовсім не те, не теє, Що хотілося сказать. Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела; Ми розстались, […]...
33. Иван Франко. Стихи на украинском. «Душа безсмертна! Жить віковічно їй!» Душа безсмертна! Жить віковічно їй! Жорстока думка, дика фантазія, Лойоли гідна і Торквемади! Серце холоне і тьмиться розум. Носити вічно в серці лице твоє, І знать, що з другим зв’язана вічно ти, І бачить з ним тебе й томитись — Ох, навіть рай мені пеклом стане! Творця хвалити? За що хвалити його? Що в моїм […]...
34. Иван Франко. Стихи на украинском. «Матінко моя ріднесенька!» Матінко моя ріднесенька! В нещасний час, у годину лиху Ти породила мене на світі Чи в тяжкім грісі ти почала мене, Чи прокляв мене в твоїм лоні хто. Чи лиш доля отак надо мною смієсь? Не дала ти мені чарівної краси, Не дала мені сили, щоб стіни валить, Не дала мені роду почесного. Ти пустила […]...
35. Николай Некрасов. «На смерть Шевченко» Не предавайтесь особой унылости: Случай предвиденный, чуть не желательный. Так погибает по божией милости Русской земли человек замечательный С давнего времени: молодость трудная, Полная страсти, надежд, увлечения, Смелые речи, борьба безрассудная, Вслед затем долгие дни заточения. Все он изведал: тюрьму петербургскую, Справки, доносы, жандармов любезности, Все — и раздольную степь Оренбургскую, И ее крепость. В […]...
36. Иван Франко. Стихи на украинском. «Тричі мені являлася любов» Тричі мені являлася любов. Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов Сріблястих, мов метелик, підлетіла. Купав її в рожевих блисках май, На пурпуровій хмарі вранці сіла І бачила довкола рай і рай! Вона була невинна, як дитина, Пахуча, як розцвілий свіжо гай. Явилась друга — гордая княгиня, Бліда, мов місяць, […]...
37. Иван Франко. Стихи на украинском. «Твої очі, як те море» Твої очі, як те море Супокійне, світляне; Серця мого давнє горе, Мов пилинка, в них тоне. Твої очі, мов криниця Чиста на перловім дні, А надія, мов зірниця, З них проблискує мені. Дата написания: 1886-1893 годы...
38. Федор Тютчев. «Не знаешь, что лестней для мудрости людской» Не знаешь, что лестней для мудрости людской: Иль вавилонский столп немецкого единства — Или французского бесчинства Республиканский хитрый строй?.. Дата написания: 1848 год...
39. Иван Франко. Стихи на украинском. «Я не кляв тебе, о зоре» Я не кляв тебе, о зоре, Хоч як сильно жаль мій ріс; Насміх твій і власне горе Я терпливо переніс. Та боюсь за тебе дуже, Бо любо — то мстивий бог; Як одно її зневажить, Любить мститься на обох. Як сміючись ти вбивала Чистую любов мою, Чи ти знала, що вбиваєш Все, чим в світі […]...
40. Иван Франко. Стихи на украинском. «Не знаю, що мене до тебе тягне» Не знаю, що мене до тебе тягне, Чим вчарувала ти мене, що все, Коли погляну на твоє лице, Чогось мов щастя й волі серце прагне І в груді щось метушиться, немов Давно забута згадка піль зелених, Весни і квітів, — молода любов З обійм виходить гробових, студених. Себе я чую сильним і свобідним, Мов той, […]...