Тарас Шевченко. “І широкую долину”

І широкую долину,
І високую могилу,
І вечернюю годину,
І що снилось-говорилось,
Не забуду я.
Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа... тії молодії
Марне пронеслись.
Помарніли ми обоє –
Я в неволі, ти вдовою,
Не живем, а тілько ходим
Та згадуєм тії годи,
Як жили колись.
Дата написания: 1848 год


Стих: Тарас Шевченко. “І широкую долину”