Тарас Шевченко. “І небо невмите, і заспані хвилі”

І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п’яний очерет
Без вітру гнеться. Боже милий!
Чи довго буде ще мені
В оцій незамкнутій тюрмі,
Понад оцим... нікчемним морем
Нудити світом? Не говорить,
Мовчить і гнеться, мов жива,
В степу пожовклая трава;
Не хоче правдоньки сказать,
А більше ні в кого спитать.
Дата написания: 1848 год


Стихотворение: Тарас Шевченко. “І небо невмите, і заспані хвилі”