Иван Франко. Стихи на украинском. «Червона калино, чого в лузі гнешся?»

Похожие стихотворения:

1. Иван Франко. Стихи на украинском. «Чого являєшся мені» Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, […]...
2. Иван Франко. Стихи на украинском. «Матінко моя ріднесенька!» Матінко моя ріднесенька! В нещасний час, у годину лиху Ти породила мене на світі Чи в тяжкім грісі ти почала мене, Чи прокляв мене в твоїм лоні хто. Чи лиш доля отак надо мною смієсь? Не дала ти мені чарівної краси, Не дала мені сили, щоб стіни валить, Не дала мені роду почесного. Ти пустила […]...
3. Иван Франко. Стихи на украинском. «Як віл в ярмі, отак я день за днем» Як віл в ярмі, отак я день за днем Свій плуг тяжкий до краю дотягаю; Немов повільним спалююсь огнем, Та ярко бухнуть сили вже не маю. Замерли в серці мрії молодечі, Ілюзії криниця пересохла; Різкі, сухі мої зробились речі, — Пора худого жнива надійшла. Худеє жниво! Сіялось, мабуть, Замало й ненайкращої пшениці. А час не […]...
4. Иван Франко. Стихи на украинском. «Ой ти, дубочку кучерявий» Ой ти, дубочку кучерявий, Ой, а хто ж тебе скучерявив? Скучерявили густі лози, Підмили корінь дрібні сльози. Скучерявили темні ночі, Зранили серце чорні очі. Чорнії очі, пишна врода, Гордая мова, непогода. Гордая мова — вітер зимний, Вічна розлука — жаль нестримний. Вже ж моє серце сохне, тане, Вже ж моя краса в’яне, в’яне. Вже моя […]...
5. Иван Франко. Стихи на украинском. «Покоїк і кухня, два вікна в партері» Покоїк і кухня, два вікна в партері, На вікнах з квітками вазонки, В покою два ліжка, підхилені двері, Над вікнами білі заслонки. На стінах годинник, п’ять-шість фотографій, Простенька комода під муром, Насеред покою стіл круглий, накритий І лампа на нім з абажуром. На кріслі при ньому сидить моє щастя, Само, у тужливій задумі: Когось дожидає, […]...
6. Иван Франко. Стихи на украинском. «Надходить ніч. Боюсь я тої ночі!» Надходить ніч. Боюсь я тої ночі! Коли довкола світ увесь засне, Я тільки сам замкнуть не можу очі: Загиб спокій, і сон мина мене. Я сам сиджу і риюсь в своїй рані, І плачу й тужу, плачу і клену, І мрії всі летять, біжать, мов п’яні, До неї! Бачать лиш її одну. І бачиться, що […]...
7. Иван Франко. Стихи на украинском. «Полудне» Полудне. Широкеє поле безлюдне, Довкола для ока й для вуха Ні духу! Ні сліду людей не видать… Лиш трави, мов море хвилясте, Зелене, барвисте, квітчасте, І сверщики в травах тріщать. Без впину За річкою геть у долину, І геть аж до синіх тих гір Мій зір Летить і в тиші потопає, У пахощах дух спочиває, […]...
8. Иван Франко. Стихи на украинском. «Епілог» Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання! Незгоєні рани, невтишені жалі, Завмерлеє в серці кохання. В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? Ті скарби найкращі душі молодої Розтративши марно, без тями, Жебрак одинокий, назустріч недолі Піду я сумними […]...
9. Иван Франко. Стихи на украинском. «В вагоні» Мов сполохана, без тями, Так земля з-під моїх ніг Утіка — стовпи, смереки Гонять, тільки миг-миг-миг. Наче полотно простерте Велетенськая рука Враз стяга, так лан за ланом, Сад за садом утіка. Тільки я стою, та зорі, Що високо там горять, Не втікають, мов на доказ, Що є в світі стійкість, лад. І сміються вічні зорі, […]...
10. Иван Франко. Стихи на украинском. «Я не надіюсь нічого» Я не надіюсь нічого І нічого не бажаю — Що ж, коли жию і мучусь, Не вмираю! Що ж, коли гляджу на тебе І не можу не глядіти, І люблю тебе! Куди ж те Серце діти? Усміх твій, неначе сонце Листя покрівля зелене, А з’їдає штучну краску — Смійся з мене! Я не надіюсь нічого, […]...
11. Иван Франко. Стихи на украинском. «Не минай з погордою» Не минай з погордою І не смійсь, дитя! Може, в тім осміянім Суть твого життя. Може, в тім зневаженім Твого щастя карб, Може, в тім погордженім Є любові скарб. Може, сміх твій нинішній, Срібний та дзвінкий, Стане в твоїй пам’яті За докір гіркий. Дата написания: 1886-1893 годы...
12. Иван Франко. Стихи на украинском. «Твої очі, як те море» Твої очі, як те море Супокійне, світляне; Серця мого давнє горе, Мов пилинка, в них тоне. Твої очі, мов криниця Чиста на перловім дні, А надія, мов зірниця, З них проблискує мені. Дата написания: 1886-1893 годы...
13. Иван Франко. Стихи на украинском. «Що щастя? Се ж ілюзія» Що щастя? Се ж ілюзія, Се привид, тінь, омана… О ти, ілюзіє моя, Зрадлива і кохана! Кринице радощів, чуття Ти чарочко хрустальна! Омано дум, мого життя Ти помилко фатальна! Я хтів зловить тебе, ось-ось, Та враз опали крила: З тобою жить не довелось, Без тебе жить несила. З тобою жить — важка лежить Завада поміж […]...
14. Иван Франко. Стихи на украинском. «Отсе тая стежечка» Отсе тая стежечка, Де дівчина йшла, Що з мойого сердечка Щастя унесла. Ось туди пішла вона Та гуляючи, З іншим своїм любчиком Розмовляючи. За її слідами я, Мов безумний, біг, Цілував з сльозами я Пил із її ніг. Наче потопаючий Стебелиночку, Зір мій вид її ловив На хвилиночку. І мов нурок перли ті На морському […]...
15. Иван Франко. Стихи на украинском. «Не надійся нічого» Як ти могла сказати се так рівно, Спокійно, твердо? Як не задрижав Твій голос в горлі, серце в твоїй груді Биттям тривожним не зглушило ті Слова страшні: «Не надійся нічого!» Не надійся нічого! Чи ти знаєш, Що ті слова — найтяжчая провина, Убійство серця, духу і думок Живих і ненароджених? Чи в тебе При тих […]...
16. Иван Франко. Стихи на украинском. «Я не тебе люблю, о ні» Я не тебе люблю, о ні, Моя хистка лілеє, Не оченька твої ясні, Не личенько блідеє. Не голос твій, що, мов дзвінок, Мою бентежить душу, І не твій хід, що кождий крок Відчути серцем мушу. Не ті уста, з котрих вже я Не вчую слова ласки, Не вид, в котрім душа твоя Виднієсь вся без […]...
17. Иван Франко. Стихи на украинском. «Раз зійшлися ми случайно» Раз зійшлися ми случайно, Говорили кілька хвиль — Говорили так звичайно, Мов краяни, що нечайно Здиблються з-за трьохсот миль. Я питав про щось такеє, Що й не варт було питать, Говрив щось про ідеї — Та зовсім не те, не теє, Що хотілося сказать. Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела; Ми розстались, […]...
18. Иван Франко. Стихи на украинском. «Пісне, моя ти підстрелена пташко» Пісне, моя ти підстрелена пташко, Мусиш замовкнуть і ти. Годі ридати і плакати тяжко, Час нам зо сцени зійти. Годі вглибляться у рану затрутую, Годі благать о любов. З кождою строфою, з кождою нутою Капає з серденька кров. З кождою строфою, з кождою нутою Слабшає відгомін твій… Пісне, напоєна горем-отрутою, Час тобі вже на спокій. […]...
19. Иван Франко. Стихи на украинском. «Я не кляв тебе, о зоре» Я не кляв тебе, о зоре, Хоч як сильно жаль мій ріс; Насміх твій і власне горе Я терпливо переніс. Та боюсь за тебе дуже, Бо любо — то мстивий бог; Як одно її зневажить, Любить мститься на обох. Як сміючись ти вбивала Чистую любов мою, Чи ти знала, що вбиваєш Все, чим в світі […]...
20. Иван Франко. Стихи на украинском. «Не боюсь я ні бога, ні біса» Не боюсь я ні бога, ні біса, Маю серця гіпотеку чисту; Не боюся я й вовка із ліса, Хоч не маю стрілецького хисту. Не боюсь я царів-держилюдів, Хоч у них є солдати й гармати; Не боюсь я людських пересудів, Що потраплять і душу порвати. Навіть гнів твій, дівчино-зірничко, Не лякав мене ні крихітки: Я люблю […]...
21. Иван Франко. Стихи на украинском. «Чорте, демоне розлуки» Чорте, демоне розлуки, Несповнимих диких мрій, Недрімаючої муки І несправджених надій! Слухай голосу розпуки! Буду раб, невольник твій, Весь тобі віддамся в руки, Лиш те серце заспокій! Враз з тобою на страждання Я готов навік піти, — Лиш одно мені бажання Заспокій тепера ти. За один її цілунок Най горю сто тисяч літ! За любов […]...
22. Иван Франко. Стихи на украинском. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» Oй ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько — колюче терня? Чом твої устонька — тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх — для мене […]...
23. Иван Франко. Стихи на украинском. «Я не жалуюсь на тебе, доле» Я не жалуюсь на тебе, доле: Добре ти вела мене, мов мати. Таж де хліб родити має поле, Мусить плуг квітки з корінням рвати. Важко плуг скрипить у чорній скибі, І квітки зітхають у сконанню… Серце рвесь, уста німі, мов риби, І душа вглибляєсь в люту рану. А ти йдеш з сівнею й тихо сієш […]...
24. Иван Франко. Стихи на украинском. «Безмежнеє поле в сніжному завою» Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Неси ж мене, коню, по чистому полю, Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Дата написания: 1886-1893 годы...
25. Иван Франко. Стихи на украинском. «Я хтів життю кінець зробить» Я хтів життю кінець зробить, Марну лушпину геть розбить, Хотів зусиллям власних рук Здобути вихід з страшних мук, Хотів я вирваться з ярма Твойого чару — та дарма! Зусиллям всім неперекір У мні трусливий, підлий звір Бунтуєсь, плаче, мов дитя, — Сліпая привичка життя, Прив’язання до тих кутів, Де я не жив, а животів, До […]...
26. Иван Франко. Стихи на украинском. «Душа безсмертна! Жить віковічно їй!» Душа безсмертна! Жить віковічно їй! Жорстока думка, дика фантазія, Лойоли гідна і Торквемади! Серце холоне і тьмиться розум. Носити вічно в серці лице твоє, І знать, що з другим зв’язана вічно ти, І бачить з ним тебе й томитись — Ох, навіть рай мені пеклом стане! Творця хвалити? За що хвалити його? Що в моїм […]...
27. Иван Франко. Стихи на украинском. «Тричі мені являлася любов» Тричі мені являлася любов. Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов Сріблястих, мов метелик, підлетіла. Купав її в рожевих блисках май, На пурпуровій хмарі вранці сіла І бачила довкола рай і рай! Вона була невинна, як дитина, Пахуча, як розцвілий свіжо гай. Явилась друга — гордая княгиня, Бліда, мов місяць, […]...
28. Иван Франко. Стихи на украинском. «Не знаю, що мене до тебе тягне» Не знаю, що мене до тебе тягне, Чим вчарувала ти мене, що все, Коли погляну на твоє лице, Чогось мов щастя й волі серце прагне І в груді щось метушиться, немов Давно забута згадка піль зелених, Весни і квітів, — молода любов З обійм виходить гробових, студених. Себе я чую сильним і свобідним, Мов той, […]...
29. Иван Франко. Стихи на украинском. «І він явивсь мені. Не як мара рогата» І він явивсь мені. Не як мара рогата, З копитами й хвостом, як виснила багата Уява давніх літ, А як приємний пан в плащі і пелерині, Що десь його я чув учора або нині — Чи жид, чи єзуїт. Спинивсь. Лиця йому у пітьмі не видати. Зареготавсь та й ну мене в плече плескати. «Ха-ха! […]...
30. Иван Франко. Стихи на украинском. «Якби знав я чари, що спиняють хмари» Якби знав я чари, що спиняють хмари, Що два серця можуть ізвести до пари, Що ламають пута, де душа закута, Що в поживу ними зміниться отрута! То тебе би, мила, обдала їх сила, Всі би в твоїм серці іскри погасила. Всі думки й бажання за одним ударом. Лиш одна любов би вибухла пожаром, Обняла б […]...
31. Иван Франко. Стихи на украинском. «Як почуєш вночі край свойого вікна» Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна. Не дивися в той бік, моя пташко! Се не та сирота, що без мами блука, Не голодний жебрак, моя зірко; Се розпука моя, невтишима тоска, Се любов моя плаче так гірко. Дата написания: 1895 год...
32. Иван Франко. Стихи на украинском. «Сипле, сипле, сипле сніг» Сипле, сипле, сипле сніг. З неба сірої безодні Міріадами летять Ті метелики холодні. Одностайні, мов жура, Зимні, мов лихая доля, Присипають все життя, Всю красу лугів і поля. Білий килим забуття, Одубіння, отупіння Все покрив, стискає все До найглибшого коріння. Сипле, сипле, сипле сніг, Килим важче налягає… Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає. Дата […]...
33. Иван Франко. Стихи на украинском. «Зелений явір, зелений явір» Зелений явір, зелений явір, Ще зеленіша ива; Ой між усіми дівчатоньками Лиш одна мені мила. Червона рожа, червона рожа Над усі квіти гожа; Не бачу рожі, не бачу рожі, Лиш її личка гожі. Золоті зорі в небеснім морі Моргають серед ночі, Та над всі зорі внизу і вгорі — Її чорнії очі. Голосні дзвони, срібнії […]...
34. Иван Франко. «Песня моя» Песня моя, мое дитятко бедное, Скоро замолкнешь и ты! Видно, забыло нас солнце победное, К нам не блеснет с высоты. «Сняться безумцам лишь в вечные ночи Братство, свобода, любовь…» Что же вы плачете, тусклые очи, Каплешь, горячая кровь? Ночь, как могила, безмолвная, темная Душит незримой рукой… Песня моя, моя пташка бездомная, Тише! Пора на покой… […]...
35. Иван Франко. «Письмо любви» Настанет день, давно-давно желанный: Я вырвусь, чтобы встретиться с тобой, Порву оковы фальши и обмана, Наложенные низостью людской, Порву все путы — будь они канаты! Постыдного смиренья сброшу крест! И докажу, что наше чувство — злато, Которого и ржавчина не съест. Настанет день, когда, смеясь и плача, В твои объятья снова кинусь я, И подтвердит […]...
36. Иван Франко. «Цыганская цора» Погадай-ка мне, цыганка, Чернобровка Цора: Я дождусь ли дней счастливых, И дождусь ли скоро? И цыганка по ладони Мне прочла ответ: «Будешь, милый, будешь, милый, Бедовать семь лет». — А? Семь лет? Ну что ж, стерпел бы… А потом? Весь век? «А потом… Потом привыкнешь, Милый человек». Перевод: И. С. Рукавишникова...
37. Иван Франко. «Христос и Крест» Среди поля у дороги Стародавний крест стоит, А на нем Христос распятый Тоже с давних лет висит. Время расшатало гвозди, Долго ветер крест качал, И Христос, вверху распятый, С древа на землю упал. Тотчас же трава степная, Что росла вокруг креста, В свежие свои объятья Нежно приняла Христа. Незабудка и фиалка, Что синели меж травы, […]...
38. Иван Франко. «На реке вавилонской» На реке вавилонской — и я там сидел, На разбитую арфу угрюмо глядел. Надо мной вавилонцы глумились толпой: «Что-нибудь про Кармель, про Сион нам запой!» «Про Сион? Про Кармель? Их уж слава в былом, На Кармеле — пустыня, в Сионе — разгром! Нет, другую вам песню теперь изберу: Я родился рабом и рабом я умру. […]...
39. Иван Франко. «Отступились сердца от меня!» Отступились сердца от меня! Отвернулись друзья и родня! Опустела живому земля… Иль боятся те люди меня? Лучше в дебрях бродить без тропы, Чем отверженцем в сонме людей. Почему среди этой толпы Я один заклеймен, как злодей? Одиноко брожу по земле, Никому не желанен, не мил… В целом мире не встретился мне, Кто бы горе мое […]...
40. Иван Франко. «Не разлучай меня с горючей болью» Не разлучай меня с горючей болью, Не покидай меня, о дума-мука Над братским горем, над людским бездольем! Рви сердце мне, о призрак бледнорукий! Не дай заснуть в убийственном бесстрастьи — Не отпускай меня, змея-гадюка! Еще туман моих очей не застит — Не дай забыться хоть на миг единый Мечтой о собственном, презренном счастьи, Пока вокруг […]...